Світло - один з видів електромагнітного випромінювання, який
викликає зорові відчуття. Електромагнітні коливання
характеризуються двома параметрами: довжиною хвилі й енергією
випромінювання. Довжина хвилі вимірюється в нанометрах (мільйонних
частках метра - нм).
Видиме світло займає вузький ділянку спектра,
приблизно від 380 до 760 нм. Ділянка спектра від 760 нм до
340 мкм називається інфрачервоним світлом, а від 10 до 380 нм -
ультрафіолетовим.
Різниця в довжині хвилі світла сприймається як відмінність
за кольорами. Зорові відчуття розрізняються як у кількісних
співвідношеннях по яскравості, так і якісно по кольоровості.
Весь спектр, що містить у певному співвідношенні промені
всіх довжин хвиль від 380 до 760 нм, викликає відчуття білого
кольору. Прикладом білого кольору є природне світло сонця
або світло від звичайних ламп розжарювання. Таке світло називається
складним випромінюванням.
Світло, що з коливань тільки однієї довжини хвилі,
називається простим, або монохроматичним випромінюванням.
На рис. П.pa_01 наведені криві відносного
спектрального розподілу енергії (спектру) світла ламп
розжарювання (крива 1) і сонячного світла (крива 2). Енергія
при довжині хвилі 560 нм прийнята за 100%.
Для зручності порівняння різних теплових випромінювачів
використовують число, яке вказує колірну температуру випромінювання.
Поняття колірної температури поширюється тільки на
такі випромінювання, спектр яких близький до теплового (наприклад,
світло ламп розжарювання) і виражається в градусах Кельвіна. У
табл. П.ta_01 наведені колірні температури різних
джерел випромінювання.
Різні джерела випромінювання випромінюють не однаковий
спектр. Залежно від типу джерела світла розрізняють
безперервний, змішаний і лінійчатий спектри випромінювання.
Безперервний спектр випромінюють джерела світла, випромінювання
яких визначається температурою їх нагрівання, наприклад, лампи
розжарювання.